Не завжди. З 2 серпня 2026 року за статтею 50 AI Act фірма мусить чітко повідомляти людей, що вони спілкуються з чат-ботом або іншою системою ШІ, якщо це не очевидно. Вона також мусить позначати діпфейки — реалістичні зображення, відео чи аудіо ШІ, які можуть видаватися справжнім записом реальних людей, місць або подій. Позначати треба й текст ШІ, оприлюднений для інформування громадськості з питань суспільного інтересу, якщо він не пройшов редакційної перевірки людиною. Звичайна рекламна ілюстрація, яка не вдає реальність, зазвичай не потребує позначення за AI Act. Порушення карається штрафом до 15 млн євро або 3 % обороту.
Чат-бот і голосовий асистент: користувач має знати, що говорить зі ШІ
Стаття 50(1) вимагає, щоб люди знали, що взаємодіють із системою ШІ, якщо це не очевидно з обставин. Формально обов’язок лежить на постачальникові системи. Але фірма, яка розміщує чат-бот на сайті чи гарячій лінії, має завжди показувати повідомлення, наприклад реченням на початку розмови.
Інформація має бути зрозумілою і надаватися найпізніше під час першої взаємодії.
Діпфейки та тексти ШІ на теми суспільного інтересу
Хто оприлюднює зображення, відео чи аудіо ШІ, схожі на реальних людей, предмети, місця чи події, які можуть здаватися справжніми, мусить зазначити, що контент створено або змінено штучно (стаття 50(4)). Типові приклади — реалістичне відео з реальною людиною, імітований голос чи фото події, якої не було.
Для явно художнього, сатиричного чи вигаданого твору достатньо позначки, яка не заважає його сприйняттю.
Текст, створений або змінений ШІ, який фірма публікує для інформування громадськості з питань суспільного інтересу, треба позначати. Виняток — текст, що пройшов перевірку чи редагування людиною, за який хтось несе редакційну відповідальність.
Що не потрібно позначати і де бути обережним
Корпоративні ілюстрації, іконки чи візуалізації продуктів, які не вдають справжній запис, зазвичай не є діпфейками. Текст, написаний за допомогою ШІ, який перевірила людина і за який відповідає фірма, позначати не обов’язково.
Обов’язок розкриття може випливати з інших правил: заборони оманливої реклами, правил соцмереж і захисту особистості та зображення реальних людей. Використання обличчя чи голосу конкретної людини без її згоди може бути незаконним навіть із позначкою.
Обов’язки постачальників, нагляд і штрафи
Постачальники генеративного ШІ мусять маркувати його результати в машинозчитуваному форматі, наприклад водяними знаками чи метаданими (стаття 50(2)). Системи, виведені на ринок до 2 серпня 2026 року, за Регламентом (ЄС) 2026/1744 мають час до 2 грудня 2026 року. Європейська комісія опублікувала кодекс практики щодо маркування контенту ШІ.
Нагляд національний; у Чехії — Чеське телекомунікаційне управління (ČTÚ). Порушення обов’язків прозорості карається штрафом до 15 млн євро або 3 % світового річного обороту.
Адвокат допоможе визначити, що і як має позначати ваша фірма, та врегулювати використання ШІ в договорах з агенціями й постачальниками. Послуги адвоката платні, безкоштовне лише подання стандартного запиту через LawBridge.
Поширені питання
Якщо обробка створює враження справжнього запису реальних людей, місць чи подій, що не відповідає дійсності, це діпфейк, і його треба позначати. Звичайна ретуш чи ілюстративна візуалізація зазвичай не потребує позначення за AI Act. Оманлива реклама залишається забороненою незалежно від ШІ.
Лише якщо текст має інформувати громадськість з питань суспільного інтересу і не пройшов редакційної перевірки людиною. Фаховий блог, який перевіряє людина і за який відповідає фірма, позначення за статтею 50 не потребує.
Обов’язки статті 50 діють з 2 серпня 2026 року. Виняток — машинозчитуване маркування результатів генеративного ШІ, виведеного на ринок до цієї дати, для якого строк — до 2 грудня 2026 року. Штраф може сягнути 15 млн євро або 3 % обороту.
Обов’язок позначити діпфейк має той, хто його оприлюднює, зазвичай ваша фірма. Відповідальність між фірмою та агенцією варто врегулювати в договорі, з чим допоможе адвокат. Його послуги платні.